Міфи про кліщів

Популярні міфи про кліщів

— Кліщі живуть на деревах, особливо на березах.

Кліщі, все-таки, повзають травою та чагарниками. На деревах вони не живуть, тому що фізично не залізають вище метра. Не люблять хвойні ліси. Тому для відпочинку вибирайте кам'янисті галявини, щоб трави було менше.

— Від кліщового енцефаліту можна вберегтися, якщо прийняти йодантипірин. 

Цей засіб добре допомагає дорослим, але його заборонено вживати дітям до 12 років.

–Кліщі, заражені вірусом кліщевого енцефаліту, мають на спині «хрестик» або червону спину.

Хрестиків у кліщів немає взагалі — ні в інфікованих, ні у здорових, а червоно-коричневе забарвлення мають самиці кліща таїжного.

— Якщо присмоктуваний кліщ помастити олією (спиртом, одеколоном, бензином), то він вилізе зі шкіри сам. 

Надзвичайно стійка, поширена та шкідлива думка, що дуже піднадало працівникам відділу імунопрофілактики. Якщо штанце кліща намастити олією (йомно там у нього розташовуються органи дихання), то він задухнеться й втомиться. Від бензину та спирту він отримає ще швидше. А мертвого кліща дістати зі шкіри проблематично — він може розлучитися. Якщо ви капите чимось на кліща, він,шня, спорожниться або виділить багато слини в рану, а вже потім покине шкіру. Якщо цей кліщ є енцефалітним, то захворювання укушеному забезпечене.

— Чим ближче кліщ присмоктував до голови, тим швидше розвинеться захворювання. 

Це неправильно. Антипіксового енцефаліту, що потрапляє в кров, розноситься гематогенно ( тобто з струмом крові) по всьому організму.

— Хвороби Лайма небезпечніші, ніж кліщовий енцефаліт.

 Думки помилкові. Клещовий енцефаліт — вірусне захворювання, а хвороба Лайма — бактеріальне. З бактеріальними інфекціями людство навчилося здебільшого справлятися за допомогою антибіотиків. А ось таких же ефективних противірусних засобів у руках медицини ще немає.